вторник, 3 сентября 2013 г.

Былое состояние души


Ось сонечко світить у моє вікно і його промінці виблискують наче веселі зайчики.У такі миті я завжди згадую твою посмішку,твої дивовижні глибокі і радісні очі.Ти дивишся на мене так щиро і безтурботно. У такі моменти я не сумніваюсь ні в чому і те що за вікном є якісь інші сто тисяч моментів мене не хвилює! Є ти і я . Мені більше нічого не потрібно.
Коли я бачу тебе-я забуваю про все на світі і розчиняюсь . Я довіряю тобі . 
Пам’ятаю коли ти вперше написав мені у смс "родная" . Може це і дрібниця,а мені було так приємно! І завжди коли ти мені так пишеш,я посміхаюсь. Де б це не було,де б не прочитала це маленьке смс я посміхаюсь дитячою посмішкою. 
Мені подобається що в нас с тобою один знак у гороскопі .
Мені подобається що я ніколи не можу по справжньому на тебе розізлитись! Чесно,я спробувала,але не змогла.
Коли ми порізнь я сумую. Навіть коли ми не бачимось годину!Я сумую навіть тоді!
А коли ти гуляєш десь вночі , мені хочеться прив’язати тебе до ліжка і не відпускати!Ні ні ,я знаю , що ми повинні іноді відпочивати порізно, але я ж дівчина і ідея з мотузкою все ж не виходить в мене з голови.
Я не знаю що буде через місяць,два чи три, але я знаю що кожний наш дотик буде незабутньою частинкою нашого життя!

Комментариев нет:

Отправить комментарий